Джордж Сорос і його «Ідея рефлексивності фінансових ринків»
Теорія рефлексивності, розроблена легендарним інвестором Джорджем Соросом, демонструє незвичайний підхід до розуміння фінансових ринків. Вона стверджує, що інвестори — це не спостерігачі, яких просто несе нестримний ринковий потік, а безпосередні активні учасники, що своїми очікуваннями змінюють реальність, у якій перебувають.
Джордж Сорос не просто знаменитий інвестор і успішний трейдер. Він — мислитель, який розробив унікальну теорію, що пояснює взаємозв'язок між ринками та людським сприйняттям. Його ідеї перегукуються з роботами деяких філософів (наприклад, Карла Поппера), але є не набором догматичних словесних конструкцій, а пропонують оригінальні рішення і сміливі торгові стратегії.
Стаття «Ідея рефлексивності фінансових ринків», що є частиною книжки «Сорос про Сороса. Залишаючись попереду», демонструє нетривіальний погляд на ринкові рухи. Тут автор ділиться особистими інсайтами та напрацюваннями, що дають йому змогу передбачати події та отримувати прибуток з економічних криз.
Цікавий факт: знаменитий шорт фунта стерлінгів 1992 року прямо перед брутальним падінням британської національної валюти (день, що увійшов в історію як «Чорна середа») приніс Соросу мільярди, зробивши його живою легендою фінансового світу.
Обкладинка книжки «Сорос про Сороса». Джерело: Amazon
Що ж, почнімо?
Спершу трохи теоретичних викладок.
Що таке рефлексивність
Рефлексивність — це креативний процес, за якого мислення і реальність взаємно впливають одне на одного.
Це глибший рівень самоусвідомлення, ніж простий роздум. Концепція рефлексивності підкреслює, що наші уявлення формують цей світ, і навпаки.
Ідея рефлексивності Сороса доводить тісний взаємозв'язок між нашими переконаннями та реальністю. Суть її в тому, що наші думки здатні формувати події. Наприклад, якщо інвестор переконаний, що ринок рухається вгору (бичачий тренд), то його дії, які ґрунтуються на цій переконаності, підштовхуватимуть ринок саме в цьому напрямку. Це відбувається тому, що, коли більшість інвесторів поділяє таку думку, вони починають активно заходити в лонг, і це справді призводить до зростання цін і зміцнення бичачого тренду.
Це трохи нагадує модну практику Опри Вінфрі та Джима Керрі, яка називається «Візуалізація успіху» і начебто дає змогу перетворити абстрактні бажання на конкретні дії. Уявляючи себе таким, що вже досяг мети, ми програмуємо свій мозок на успіх, підвищуємо мотивацію, знаходимо нові шляхи розв'язання завдань, і реальність «прогинається» під наші бажання.
Але, звичайно, Сорос далекий від того, щоб пропонувати трейдерам вішати на стіну фотографію жовтої Lamborghini та медитувати на неї.
Усе набагато складніше.
Просто вірити у свій успіх — недостатньо. Джерело: Medium
Ключові ідеї теорії рефлексивності
Базовий постулат ідеї Сороса лежить у площині взаємодії суб'єкта та об'єкта.
На відміну від класичної економічної теорії, де трейдери та довгострокові інвестори розглядаються як раціональні індивіди, які ухвалюють рішення на основі об'єктивної інформації, Сорос стверджує, що наші уявлення про реальність формуються нашими ж діями. Тобто наша нинішня думка про ринок впливає на його стан.
Простіше кажучи, ринок такий, яким ми його уявляємо. Ні більше ні менше.
Цікавий факт: ця ідея перегукується з легендарним «Багатим татом» Роберта Кійосакі, який любив повторювати: «Гроші є тим, що ми про них думаємо». Якщо ми переконані, що заробляти гроші складно, то це так і буде в нашій реальності. Водночас для багатих людей все буде навпаки. Саме тому, що за їхнім переконанням заробляти гроші — це легко.
Другий постулат звучить як «Упередженість учасників».
Сорос переконаний, що люди за своєю природою не схильні до раціональності. Їхні рішення зазвичай ґрунтуються на емоціях, інтуїції та величезній кількості упереджень. Крім того, інформація, яку отримують інвестори, відіграє ключову роль у формуванні їхніх уявлень. Проблема в тому, що інформація, якою б вона не була об'єктивною, ніколи не може вважатися повною і, до того ж, може бути свідомо або несвідомо спотворена.
Тобто будь-який інвестор, як усталено, суб'єктивний, а його розуміння поточної ринкової ситуації призводить до неефективності торгової поведінки.
Читайте також: Як уникнути пасток трейдера: FOMO та FUD
Через постійну взаємодію суб'єктивних уявлень учасників і навколишньої об'єктивної реальності ринки перебувають у стані нестабільної динаміки та схильні до частих коливань. На думку мільярдера Сороса, ринок ніколи не дотримується об'єктивних законів, а перебуває під впливом суб'єктивних очікувань інвесторів.
Джордж Сорос визначає цей процес як «самоздійснюване пророцтво інвесторів» і пояснює ним появу фінансових бульбашок, біржові крахи та інші економічні аномалії.
Джордж Сорос. Джерело: ВВС
Як теорія Сороса підтверджується практикою
Теорія рефлексивності дає змогу побачити, як суб'єктивні очікування учасників ринку впливають на об'єктивну реальність. Розуміння цього механізму дає спостерігачеві можливість швидко обчислювати ринкові провали та перегріті активи, а також знаходити точки розвороту трендів. Адже якщо ринок рухається в одному напрямку занадто довго і занадто сильно, це може свідчити про те, що він відривається від фундаментальних факторів і його швидка корекція неминуча.
На думку Джорджа Сороса, віра інвесторів у зростання ринку породжує самозапускний цикл. Коли більшість учасників ринку очікує підвищення цін, вони починають активно скуповувати активи, що справді призводить до зростання ринку і зміцнює їхні початкові очікування. Цей механізм посилюється з плином часу і створює свого роду снігову лавину з інвестиційних рішень, заснованих на тих самих припущеннях.
Ефект стадного інстинкту та інформаційна асиметрія є головними драйверами волатильності. Коли більшість учасників ринку дотримується тієї самої стратегії, це посилює поточну тенденцію і може призвести до утворення бульбашок.
Зауважимо, що така динаміка особливо яскраво виражена на криптовалютному ринку, де високий ступінь невизначеності та емоційна залученість інвесторів підживлюють спекулятивний ажіотаж.
Читайте також: Криптовалюти VS Форекс: яка для інвесторів різниця
Механізм зворотного зв'язку між переконаннями інвесторів і цінами зрештою синхронізується: позитивні очікування стимулюють попит, що призводить до зростання цін і ще більше зміцнює віру в подальше підвищення. І навпаки: негативні настрої можуть спровокувати масовий продаж активів і обвал ринку.
Інформаційна асиметрія також відіграє значну роль. Коли учасники ринку не володіють повною і правдивою інформацією, вони схильні ухвалювати рішення, ґрунтуючись на чутках, прогнозах аналітиків і поведінці інших інвесторів. Це завжди призводить до спотворення ринкових цін і посилення волатильності.
Групова поведінка і вплив великих гравців ще більше погіршують ситуацію. Коли великі інвестори (так звані кити) потрапляють під вплив рефлексивності та починають активно скуповувати або продавати активи, це викликає лавиноподібний ефект і призводить до кардинальної зміни тренду.
Читайте також: Холдери BTC: кити, акули, краби, креветки
Який головний висновок робить Сорос
Основний постулат Джорджа Сороса полягає в тому, що поведінка інвесторів нагадує емоційні гойдалки. Успіхи породжують оптимізм і неадекватну впевненість, підштовхуючи до ще більш ризикованих рішень, а також ілюзію вседозволеності.
Однак, як влучно зауважив Сорос, наше сприйняття реальності завжди викривлене: ринок, наче примхлива дитина, то огортає нас в атмосферу ейфорії, обіцяючи небувалі прибутки, то кидає на дно розпачу.
Фінансові ринки — це емоційні гойдалки. Джерело: Alamy
Після низки успішних угод інвестори часто стають заручниками власної ейфорії, ігноруючи сигнали про небезпеку. Вони схильні переоцінювати свої можливості та недооцінювати ризики, що неминуче призводить до помилок. І навпаки, низка невдач здатна посіяти зерна сумніву і невпевненості, паралізуючи ухвалення рішень.
Історія фінансових ринків — це низка злетів і падінь, де періоди ейфорії неминуче змінюються періодами паніки. Завдання інвестора — навчитися розпізнавати ці цикли та діяти всупереч емоціям.
Успішні інвестори — це ті, хто вміє зберігати холоднокровність у моменти загального оптимізму і не панікувати в періоди кризи. Вони розуміють, що ринок завжди прагне до рівноваги, і тимчасові відхилення від норми рано чи пізно будуть скориговані.
Читайте також: Шкала емоцій трейдера: шпаргалка від Wall Street
Фази рефлексивного циклу
Ринкові цикли нагадують гірський ландшафт. Джерело: Linkedin
Розглянемо типовий цикл на фінансовому ринку через призму рефлексивності:
- Формування тла. Ринок перебуває в стані невизначеності. Інвестори чекають на хоч якісь сигнали, щоб ухвалити рішення. Відсутність ясної картини майбутнього створює благодатний ґрунт для спекуляцій, поширення чуток і пліток.
- Народження «кришталевої кулі». Після появи значущої події (наприклад, зміни ключової ставки) інвестори починають будувати власні прогнози. Вони зазвичай сильно відрізняються, відображаючи весь калейдоскоп очікувань учасників ринку. Кожен інвестор ніби створює свою власну «кришталеву кулю», через яку проєктує свої переконання.
- Відображення в ринку. Ринкові ціни починають реагувати на ці очікування. Якщо переважають оптимістичні настрої, ринок зростає, підтверджуючи очікування биків. І навпаки: якщо переважають песимістичні настрої, ринок падає, реалізуючи побоювання ведмедів.
- Прискорення процесу. У міру того як тренд стає дедалі очевиднішим, інвестори починають підлаштовуватися, посилюючи його. Такий резонанс викликає ефект «снігової лавини»: що сильніший тренд, то більше людей приєднується до нього, а це ще більше посилює його.
- Пік і перелом. У якийсь момент оптимізм досягає свого піка. Інвестори перестають помічати ризики та починають вірити, що ринок може зростати нескінченно. Однак реальність неминуче вносить свої корективи. Ринок ламається на піку і починається зворотний процес.
- Корекція. Оптимізм змінюється песимізмом. Інвестори починають фіксувати прибуток, а нові учасники ринку побоюються укладати угоди. Ринок різко змінює напрямок, і починається спадний тренд.
Читайте також: Ринковий сантимент. Індекс страху та жадібності
Як використовувати теорію Сороса для ухвалення фінансових рішень
Сорос пропонує (і це головне!) усвідомити свої упередження і зрозуміти, як вони впливають на інвестиційні рішення. Для цього потрібно вивчати історію ринку: аналіз минулих ринкових циклів допомагає краще зрозуміти механізми рефлексивності.
Крім того, він радить у будь-яких ситуаціях зберігати холоднокровність, не піддаватися емоціям і не ухвалювати поспішних рішень. Для цього потрібно весь час шукати розбіжності. Тобто будь-які суперечливі новини, різні інтерпретації тієї самої інформації — маркери того, що ринок наразі перебуває на переломі, і це хороший момент для того, щоб плисти проти течії.
У концентрованому вигляді ця ідея озвучена Ворреном Баффетом: «Будьте жадібними, коли інші бояться». А цей американський мільярдер точно добре знається на ринках.
Розуміння теорії рефлексивності дає змогу інвесторам більш усвідомлено ставитися до ухвалення інвестиційних рішень і мінімізувати ризики втрат. Однак варто пам'ятати, що ринок залишається складною і часто хаотичною системою, і навіть найдосвідченіші інвестори іноді помиляються.
