МВФ та G20 впроваджують глобальне регулювання крипторинку
Наприкінці лютого Міжнародний валютний фонд та країни-учасниці G20 виступили з доволі категоричними заявами щодо подальшої долі крипторинку. За розмовами про розширення діалогу ці міжнародні інституції фактично оголосили війну криптоіндустрії. І одразу ж перейшли до обговорення умов капітуляції.
Насамперед ідеться про значне посилення регуляторної складової. Вже відомо, що над основами майбутнього глобального правового поля працюють не лише експерти МВФ, а й Рада з фінансової стабільності та Банк міжнародних розрахунків (BIS). При цьому голова BIS Агустін Карстенс у своєму нещодавньому інтерв’ю категорично заявив, що битву між фіатом та криптою програно.
Технологія не робить гроші надійними, — переконаний він.
Які вимоги до крипти висунув МВФ?
Власне, глобальні лідери підбили своєрідний підсумок багаторічних суперечок про роль криптовалюти у світовій фінансовій системі. 23 лютого 2023 р. МВФ оприлюднив програмний документ № 2023/004 “Елементи ефективної політики для криптоактивів”.
“ Він спрямований на те, щоб відповісти на запитання членів Фонду про те, як реагувати на зростання криптоактивів та пов’язані з цим ризики”, — пояснюють у МВФ.
Але якщо подивитися між рядками офіційних заяв, то стає зрозуміло, що у програмному документі Фонд аргументував своє ні розрахункам у криптовалюті. Крім того, МВФ дав дев’ять рекомендацій, на які національні регулятори мають спиратися під час формування правового поля.
До того ж МФВ наполегливо радить:
- не надавати криптоактивам статусу офіційної валюти або законного платіжного засобу;
- застосовувати до криптоактивів однозначні податкові правила;
- розробити та забезпечити систему вимог та нагляду за усіма учасниками крипторинку;
- створити національні системи моніторингу;
- інтегрувати їх у міжнародні механізми для посилення нагляду за криптоактивами та дотримання правил (які ще пишуться) тощо.
При цьому у Фонді наголошують, що не знімають з порядку денного повну заборону на крипту. Її готові застосувати, якщо регулювання буде надто повільним або його механізми не спрацюють. Причина — ризики, які створюють криптоактиви для міжнародної фінансової стабільності.
Як у МВФ та G20 коментують нову політику
Дещо розпливчасті формулювання програмного документа детально пояснила директор-розпорядник МВФ Кристаліна Георгієва.
Криптоактиви — ніщо, їх не можна приймати як законний платіжний засіб, — зазначила вона.
Зауважимо, що програмний документ не є законодавчим актом. Звісно, кожна держава-член МВФ має дослухатися рекомендацій Фонду. Але певного маневру поки що ніхто не скасовує.
«Ми не пропонували повної заборони криптовалютної діяльності, але дуже важливо створити надійну нормативно-правову базу. Ми працюємо з іншими урядами», – заспокоїла міністр фінансів США Джанет Єллен.
Водночас Індія, відома своїм 30% податком на криптоактиви, налаштована більш скептично. “Існує екзистенційне питання, чи дійсно криптоактиви є оптимальним вирішенням наявних проблем у глобальних фінансових системах?” — наголосила міністр фінансів цієї країни Нірмала Сітхараман. До речі, саме Індія наразі головує у G20.
Документ, що узагальнює майбутнє криптовалют, країни великої двадцятки ухвалять на вересневому саміті у Нью-Делі. Але вже зараз зрозуміло, що глобальні гравці хочуть максимальної централізації та максимального контролю над криптогалуззю. Вони мають бачення, що посилення ролі регулятора усуне юридичні ризики та прогалини в оподаткуванні, а також забезпечить належний захист інвесторів від криптоскамерів. Інша справа, що такий підхід повністю суперечить концепціям фінансової свободи та децентралізації, які є фундаментальними для криптовалютної індустрії.
