Японія стала однією з перших розвинутих країн, яка з 2014 року визнала криптовалюти (і біткоїн зокрема) офіційним платіжним засобом і дозволила вільне прийняття крипти на території усієї країни нарівні з японською йєною. Чи можна в Японії вже обійтись без фіату?
Прибувши до Японії, вже з аеропорту можна відчути, якого поширення набули криптовалюти у мешканців цієї країни. У ресторанах та кафе біткоїн приймають як оплату нарівні з йєною. Є змога розплатитись криптою у таксі, готелях, торговельних центрах, мережах найбільших техноритейлерів, інтернет-магазинах та навіть сплатити нею за комунальні послуги. На вході у невеличкі приватні магазинчики можна помітити наклейки з лого біткоїна та написом, що його тут приймають.
Магазини ще на вході інформують, що приймають біткоїн
Каси у супермаркетах Bic Camera, де можна розрахуватись біткоїном
Криптовалюти у Японії набули широкої популярності 2014 року, після запуску криптовалютної біржі Coincheck. Ця платформа змогла запропонувати не лише обмін криптоактивів на фіатні валюти, а й легке та швидке відкриття криптовалютних гаманців. Згодом, 14 вересня, був анонсований новий eCommerce-сервіс, призначений спеціально для сфери електронної комерції під назвою «Coincheck for eC». Цей сервіс прийшовся до смаку як великим мережам, так і невеликим роздрібним торговцям.
Реклама програми лояльності з використанням біткоїна
До 2017 року сприйняття населенням та довіра до криптовалют стала настільки великою, що такі активи, як Bitcoin та Ethereum, отримали в Японії статус платіжного засобу, зрівнявшись у правах з японською йєною. Це рішення було зафіксовано у законі про валютне регулювання та ратифіковане парламентом Японії. До цього у жодній країні криптовалюти не отримували такої потужної підтримки на рівні держави.
Відомий інвестор у біткоїн-стартапи Poджep Bep, що свого часу вирішив змінити місце проживання з США на Японію, розповідав, що столиця країни Toкіo, в якій він тоді мешкав, стала «найбільш дружнім до біткоїна містом у всьому світі».
Наприкінці 2017 року поштовх до популяризації біткоїна також зробили японські гіганти poздрібної торгівлі Bic Camera (елeктpoнікa) та Meganesuper (oптикa), які почали приймати BTC в мaгaзинax пo всій країні. Bic Camera володів мережею з понад 40 супермаркетів, а Meganesuper мав понад 330 роздрібних магазинів.
Підтримка crypto mass adoption з боку великих мереж стала можливою завдяки впровадженню компанії Recruit Lifestyle опції, що дозволила приймати біткоїни як оплату через POS-додаток “Mobile Payment for Air Regi”. Recruit Lifestyle змогла вивести на ринок таку послугу у співпраці з Coincheck. Результатом такої кооперації стало те, що, окрім мережі Meganesuper, ще близько 300 тисяч мерчантів та торгових точок по усій Японії розширили перелік платіжних інструментів та почали приймати біткоїн. Цей факт стимулював громадян Японії не лише зберігати на банківських рахунках йєни, а й закуповувати криптовалюти.
Наразі криптовалютою у вигляді передплачених карток можна розрахуватись у декількох тисячах невеликих магазинів, що працюють по всій країні в режимі 24/7. Великі гравці ринку, включаючи гігантів електронної комерції, операторів чат-додатків та найбільших банківських груп, воліють співпрацювати з великими криптобіржами або виводити на ринок власні торговельні платформи, щоб за допомогою X-sale (перехресного продажу) одночасно пропонувати криптовалютні та фінансові послуги своїм клієнтам.
Якщо обсяги використання криптовалюти громадянами Японії у 2015 році становили лише 185 млрд йєн ($1,67 млрд, за оцінкою дослідного інституту Fuji Chimera), то вже за 5 років ця цифра зросла у 10 разів. Найбільш перспективною сферою для розширення прийому криптовалют вважається ринок мобільних платежів в онлайн-магазинах.
В Японії за криптовалюти можливо придбати навіть нерухомість. З 2018 року японський стартап Yitanzi продає за біткоїни різні об’єкти нерухомості, включаючи торговельні центри.
Згодом криптовалютні платежі у Японії почали враховуватись у системах лояльності різних рітейл-мереж та магазинів. Наприклад, один з найбільших у Японії інтернет-рітейлерів Rakuten з 2021 року почав випускати брендові кредитні картки, сплачуючи якими, клієнти мають змогу отримувати бонуси на віртуальний рахунок. Картки могли бути прив’язані як до рахунку у йєнах, так і до Rakuten Wallet з криптоактивами. Віртуальні бали в подальшому на рівні з «живими грошима» можуть бути використані для придбання товарів в інтернет-магазині Rakuten або для сплати за будь-які послуги, навіть комунальні.
Криптовалюти, зокрема стейблкоїни, Банк Японії (національний банк та регулятор фінансових ринків у країні) розглядає як інструмент вирішення проблеми надмірної залежності країни від готівкових грошей як домінуючої та найдорожчої з точки зору собівартості форми оплати. Це може здатися дивним, але у такій технологічно розвиненій країні, як Японія, найбільш популярним для розрахунків інструментом і нині залишається готівка. У The Japan Times підрахували, що протягом 2019 року лише 27% платежів були безготівковими, а всі інші здійснювалися за допомогою купюр і монет. Пандемія коронавірусу і більш широке сприйняття contactless-платежів призвели до помітного зростання онлайн-покупок та врешті-решт почали посувати цей баланс у бік безготівкових розрахунків, у тому числі і з використанням криптовалют.
В Японії понад 30 криптовалютних бірж. Вони переважно не роблять ставку на велику кількість активів, а пропонують лише 12-15 найбільш популярних монет, які торгуються у парах до йєни. Біткоїн серед них продовжує бути найбільш популярним активом.
З 2018 року Банк Японії почав вивчати ринок стейблкоїнів, а також проекти з CBDC (цифровою валютою центрального банку) інших країн. Це призвело до планів випустити власну CBDC - цифрову йєну. У 2020 році був створений roadmap та сформована робоча група проекту. Трохи раніше були переглянуті нормативні акти, що стосувались у тому числі криптовалют, а саме закон «Про платіжні послуги» та «Про фінансові інструменти».
З 2021 року цифрові гроші продовжують використовуватись в Японії легально, але вже не як платіжний засіб, а як цифровий фінансовий актив. Однак відповідно до закону країни вони визначаються як криптоактиви (crypto asset) і мають такі характеристики:
• використовуються як засіб платежу;
• можуть вільно обмінюватись на фіатну валюту (наприклад, японську йєну, долари США);
• записані в електронному вигляді з правом передавання;
• не є фіатними валютами чи активами, деномінованими у державній грошовій одиниці.
Фактично під визначення crypto asset у Японії тепер підпадають Bitcoin, Ethereum та інші криптовалюти.
З анонімними криптовалютами у Японії сутужно. Декілька організованих злочинних угруповань були викриті на використанні Monero, ZCash і Dash у своїх оборудках. В результаті, 18 червня 2018 року Агенція FSA (регулятор фінансових послуг у Японії) оголосила про запровадження повної заборони на торгівлю анонімними монетами. Після цього, всі японські біржі вилучили Monero, Dash, Augur та ZCash зі своїх майданчиків.
23.11.2022 року Банк Японії анонсував проведення навесні 2023 року першого етапу пілотного проекту з тестування національної цифрової валюти (CBDC).
Загалом в Японії практично крізь можна розрахуватись криптовалютами. Найбільш популярним залишається біткоїн та ефір. Навіть вендінгові автомати їх приймають як оплату. Це ще не 100% охоплення економіки та сфери товарів/послуг, але приклад максимально наближеної до реалізації ідеї crypto mass adoption в окремо взятій країні.
