Вестинг у крипті: як влаштований процес розподілу токенів
Принцип, відповідно до якого проходить процес розподілу токенів поміж інвесторами, впливає на стійкість активу і формує лояльність аудиторії проєкту. Правильний вестинг здатний пом'якшувати або зовсім нівелювати вплив на ціну від продажів, які відбуваються під час розблокувань, коли ранні інвестори та учасники ICO отримують можливість зафіксувати свій прибуток.
Вестинг — це принцип передавання токенів різним групам інвесторів, що регламентує час їх часткового та повного розблокування. Вестинг використовують для ICO, токенсейлів та інших заходів із залучення фінансування.
Вестинг складається з періодів блокування (cliff) і розподілу токенів. Наприклад, у випадку з проєктом Meson його команда отримуватиме токени MSN протягом 8 років, починаючи з 6 місяця після TGE (подія генерації токенів). Крім команди, вестинг також може застосовуватися до таких власників активу, як:
Вестинг забезпечують смартконтракти. Вони відіграють роль третьої сторони між проєктом і власниками токенів. Щойно період блокування спливає, смартконтракт автоматично починає розподіл активів за відповідними адресами.
Гібридний вестинг. Охоплює елементи як строкового, так і поетапного вестингу. Наприклад, токени, що виділено для учасників ICO, розподіляються за часом, а для команди — після досягнення певних цілей.
Зворотний вестинг. Володар алокації (права на отримання певної частки розподілу активів) може повністю або частково втратити токени внаслідок невиконання певних вимог. Зазвичай використовується в стартапах на традиційних ринках, де компанія може викупити частину токенів у співробітників, які звільняються.
Окрім цього, існують лінійний і періодичний вестинги. За лінійного — токени розподіляються безперервно протягом певної кількості часу, а за періодичного — 1 раз на окремий період (наприклад, місяць, квартал або рік).
Напрями, що схильні до продажів одразу після отримання, можуть чинити тиск на ціну токена: якщо на ринку не знайдеться достатня кількість зворотних заявок (тобто покупок), вартість активу може значно впасти.
Наприклад, проєкт Aptos за 3 місяці рівномірно розподілив 74,5 млн токенів APT, що дорівнює 7,44% їхньої загальної пропозиції. Розлок відбувався кожного 12-го числа, внаслідок чого токени переходили ключовим інвесторам, спільноті та власному фонду.
На момент розлоку в листопаді вартість APT падала на 18,7%, у грудні — на 18,5%, а в січні — на 13%. Середнє значення просідання становило 16,7%.
Це також працює й протилежним чином, коли під час вестингу розблоковані токени залишаються в руках їх власників. Відсутність продажів утримує ціну на певному рівні, а будь-яка купівля з боку інших учасників ринку штовхає її вгору.
Filecoin. Filecoin — децентралізована мережа зберігання даних, де вестинг токенів за майнінг побудований з урахуванням забезпечення стійкості мережі. 75% винагород за видобуток одного блоку поступово розподіляються протягом 180 днів, а решта (25%) миттю надходить на гаманець майнера.
Avalanche. Проєкт виділив команді 10% від загальної пропозиції AVAX. Після тримісячного блокування токени нараховуються протягом 15 періодів, тривалість яких становить один квартал.
Головний ризик вестингу — вразливість смартконтрактів. Оскільки розподіл забезпечується алгоритмом, будь-кому, хто спроможеться його зламати, дістанеться контроль над процесом. У кращому разі хтось отримає токени раніше, ніж очікувалося, а в гіршому — криптовалюту просто викрадуть.
Вестинг складається з періодів блокування (cliff) і розподілу токенів. Наприклад, у випадку з проєктом Meson його команда отримуватиме токени MSN протягом 8 років, починаючи з 6 місяця після TGE (подія генерації токенів). Крім команди, вестинг також може застосовуватися до таких власників активу, як:
- інвестори;
- активні учасники проєкту;
- користувачі тестової мережі.
Вестинг забезпечують смартконтракти. Вони відіграють роль третьої сторони між проєктом і власниками токенів. Щойно період блокування спливає, смартконтракт автоматично починає розподіл активів за відповідними адресами.
Типи вестингу
Строковий вестинг. Токени передають протягом певного часу. Наприклад, децентралізована біржа dYdX використовувала цей тип вестингу для інвесторів, ранніх користувачів платформи та інших власників токена.
Графік розподілу токенів DYDX. Джерело: coingecko.com
Вестинг на основі етапів. Розподіл токенів залежить від реалізації цілей і виконання ключових чекпоінтів (контрольних пунктів реалізації) дорожньої карти проєкту. Наприклад, за лістингу токена на біржі, оновлення мережі або інших важливих подій команда отримуватиме по 10% своїх активів.
Гібридний вестинг. Охоплює елементи як строкового, так і поетапного вестингу. Наприклад, токени, що виділено для учасників ICO, розподіляються за часом, а для команди — після досягнення певних цілей.
Зворотний вестинг. Володар алокації (права на отримання певної частки розподілу активів) може повністю або частково втратити токени внаслідок невиконання певних вимог. Зазвичай використовується в стартапах на традиційних ринках, де компанія може викупити частину токенів у співробітників, які звільняються.
Окрім цього, існують лінійний і періодичний вестинги. За лінійного — токени розподіляються безперервно протягом певної кількості часу, а за періодичного — 1 раз на окремий період (наприклад, місяць, квартал або рік).
Вплив вестингу на ціну токена
Проєкти розподіляють токени за певними напрямами. Наприклад, токени спрямовуються на забезпечення ліквідності, винагороду майнерів та інші необхідні елементи роботи проєкту.
Напрями, що схильні до продажів одразу після отримання, можуть чинити тиск на ціну токена: якщо на ринку не знайдеться достатня кількість зворотних заявок (тобто покупок), вартість активу може значно впасти.
Наприклад, проєкт Aptos за 3 місяці рівномірно розподілив 74,5 млн токенів APT, що дорівнює 7,44% їхньої загальної пропозиції. Розлок відбувався кожного 12-го числа, внаслідок чого токени переходили ключовим інвесторам, спільноті та власному фонду.
На момент розлоку в листопаді вартість APT падала на 18,7%, у грудні — на 18,5%, а в січні — на 13%. Середнє значення просідання становило 16,7%.
Кореляція вестингу APT та його вартості. Джерело: tradingview.com
Найефективніша боротьба з цим — вестинг. Якби не частковий розподіл, найімовірніше, вартість активу падала б сильніше. Проєкти обмежують обсяг токенів, який та чи інша категорія може продати в конкретний момент, пом'якшуючи негативний вплив на ціну.
Це також працює й протилежним чином, коли під час вестингу розблоковані токени залишаються в руках їх власників. Відсутність продажів утримує ціну на певному рівні, а будь-яка купівля з боку інших учасників ринку штовхає її вгору.
Вестинг на прикладі реальних проєктів
Polkadot. Проєкт спрямував 30% токенів DOT до фонду Web3 Foundation, що відповідає за розвиток і підтримку блокчейну. Ці токени мають 6-річний вестинг. Тож фонд отримуватиме токени щомісяця протягом 6 років після TGE.
Filecoin. Filecoin — децентралізована мережа зберігання даних, де вестинг токенів за майнінг побудований з урахуванням забезпечення стійкості мережі. 75% винагород за видобуток одного блоку поступово розподіляються протягом 180 днів, а решта (25%) миттю надходить на гаманець майнера.
Avalanche. Проєкт виділив команді 10% від загальної пропозиції AVAX. Після тримісячного блокування токени нараховуються протягом 15 періодів, тривалість яких становить один квартал.
Висновок: проблеми, пов'язані з вестингом
Вестинг криптовалют профілактує активні продажі з боку ранніх інвесторів, учасників ICO та інших спекулянтів. Він також стимулює команду продовжувати роботу над проєктом, утримуючи частину їхніх токенів у заблокованому стані. Однак, незважаючи на переваги, цей підхід створює деякі ризики й труднощі.
Головний ризик вестингу — вразливість смартконтрактів. Оскільки розподіл забезпечується алгоритмом, будь-кому, хто спроможеться його зламати, дістанеться контроль над процесом. У кращому разі хтось отримає токени раніше, ніж очікувалося, а в гіршому — криптовалюту просто викрадуть.
