Майбутнє криптовалют в Україні очима експертів
29 вересня журналісти GN Crypto відвідали панельну онлайн-дискусію «Європейське регулювання ринку криптовалют: імплементація в Україні», де разом з учасниками спробували розібратися в перспективах застосування зводу європейських правил крипторегулювання MiCA в Україні.
Модератором дискусії був член Консультаційної Ради з питань регулювання віртуальних активів при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Євген Смичок.
Як спікери були запрошені експерти з європейських країн. Вони поділилися досвідом впровадження єдиних правил на ринку цифрових активів:
- Гундарс Островскіс, начальник відділу цифрових фінансів Генерального директорату Європейської комісії з питань фінансових послуг та спілки ринків капіталу;
- Олена Браннеті, старша юрисконсультка юридичного відділу ESMA;
- Марі-Лійс Кукк, керівниця відділу інновацій Естонського управління фінансового контролю;
- Марі Таціу, юристка у галузі корпоративного права, викладачка Університету Центрального Ланкаширу (Кіпр);
- Євгеніюс Мілюкас, експерт з регулювання фінансових послуг та викладач у сфері інвестиційних послуг;
- Аквіле Юркайтите, юристка, спеціалістка у сфері банківського права, фінтеху та фінансів (Литва).
З українського боку були запрошені фахівці у таких сферах:
- оподаткування (Сергій Брояков, доктор філософії, асистент кафедри податкового права);
- законодавство (Юрій Бойко, член НКЦПФР);
- економіка (Анатолій Гулей, доктор економічних наук, співголова Експертної Ради в НБУ, голова правління Української міжбанківської валютної біржі);
- юриспруденція (Альбіна Савінова та Роман Крохмаль).
Європейські співрозмовники мали доволі чітке уявлення, який вигляд може мати алгоритм регулювання цифрових активів, які етапи доведеться здолати, щоб вийти на плато прийняття та справедливого оподаткування, і з якими складнощами доведеться стикнутися.
Гундарс Островскіс розповів про вимоги до емітентів та про те, як вони залежать від виду активів. Європейське законодавство вже розділяє користувацькі токени (Utility), що необхідні для отримання доступу до товарів/послуг проєкту, та інвестиційні токени (Security), які використовуються для залучення коштів. Отже, рівень відповідальності компаній, що їх випускають, буде різний.
Олена Браннеті оголосила перелік заходів, які мають застосувати банки, щоб протидіяти відмиванню грошей (більш повні опитувальники для KYS-верифікації, тісніші зв’язки керівництва бірж та фінансових регуляторів у межах AML, у тому числі паралельний моніторинг підозрілих переказів), та які умови мають висувати фаундерам, що планують ICO.
Марі-Лійс Кукк розповіла про платформу MiCA і те, як вона функціонуватиме, коли її імплементують усі 27 країн Євросоюзу. Пояснила, як створюватиметься загальноєвропейський реєстр усіх криптокомпаній, що працюють із цифровими активами, і які вимоги до них висуватимуться. За нових умов обов’язковою вимогою стане професійна спеціалізація фаундерів, відсутність судимості, наявність позитивного бекграунду попередніх проєктів тощо.
Вона також пояснила, чому кожен новий токен, що з’являється на ринку, повинен мати свій White Paper, перевірений незалежними фахівцями.
Оскільки Україна прагне стати повноправним членом ЄС, то рано чи пізно їй доведеться впроваджувати це законодавство у своє правове поле, і це буде доволі складно.
Докладніше про те, чому стандарти MiCA наразі не застосовуються в Україні, журналістам GN Crypto розповів заступник міністра Міністерства цифрової трансформації України Олександр Борняков.
Але і це не найголовніша проблема!
Важливіше те, що закон «Про віртуальні активи», що був ухвалений 17 лютого 2022 року, досі не працює і не може працювати.
Як справедливо зазначив Юрій Бойко, доки не будуть внесені зміни до Податкового кодексу України, цей закон не матиме платформи, на якій зможе працювати.
Наразі українські експерти розглядають кілька варіантів можливого оподаткування криптовалют.
Наприклад, Юрій Бойко пропонує:
- Не оподатковувати прибуток до 670 тис. грн на рік.
- Не включати в базу оподаткування вартість цифрових активів, які утримуються понад рік.
- Застосовувати до криптодоходу стандартні утримання (18% податку на прибуток + 1,5% військового збору).
Ще глибше дослідження провів Сергій Брояков. Він надав результати порівняльного аналізу оподаткування криптовалют, що діє у Польщі, Німеччині, Угорщині, на Мальті, та запропонував використовувати певні елементи з їхнього податкового законодавства.
Наприклад:
- Дохід від операцій із криптоактивами оподатковується як інвестиційний. Тобто при цьому мають враховуватись витрати на купівлю крипти та комісійні відрахування.
- Оголошення податкової амністії з пільговим оподаткуванням за період, що минув.
- Затвердження неоподатковуваного доходу від торгових операцій та скасування його декларування, якщо торгівля на біржі є хобі і не спричиняє зміни майнового стану.
Про те, скільки втрачає Україна без чинного закону, розповів Анатолій Гулей. Він також оцінив можливість запуску CDBC. На прикладі Китаю, де цифровий юань обслуговує вже 22% ВВП, зазначив, що Україна може зменшити навантаження на Монетний двір НБУ на 10%, якщо запустить цифрову гривню.
У 2020 році лише 35 країн тестували CDBC. Наразі їхня кількість зросла до 114. Але в Україні немає перспектив для такого проєкту, доки діє старий Податковий кодекс.
На питання, коли його може бути прийнято, зміг би відповісти Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Але він, на жаль, відмовився від участі у панельній дискусії.
Наразі українські експерти не мають чіткої візії щодо того, як вони зможуть стати рівноправними учасниками європейського цифрового ринку. І, як справедливо зазначила юристка Альбіна Савінова, вже зараз потрібно вносити зміни до ухваленого у 2022 році закону, адже ринок технологій щороку змінюється. Тож існує ризик, що на момент внесення змін до Податкового Кодексу закон доведеться переписувати повністю.
Загалом дискусія зберігала ознаки виключно теоретичного екскурсу. І це сумно, адже український цифровий ринок має величезний фінансовий потенціал. Але поки що наші компанії воліють оформлювати юридичну реєстрацію та отримувати ліцензії в країнах з прозорим чинним законодавством.
