Мінцифри vs НКЦПФР. Чому крипторегулювання в Україні затягнулося?

3 листопада у Києві на криптоівенті Incrypted Meetup #2 відбулася цікава панельна дискусія між представниками виконавчої влади країни. Тож криптоспільнота мала змогу з перших вуст дізнатись про стан справ щодо регулювання індустрії в Україні.

У панельній дискусії взяли участь заступник Міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Максим Лібанов та директор з інновацій юридичної компанії Juscutum Петро Білик.
Обговорення відразу почалося з гострих кутів. Іван Павловський (Incrypted) з посиланням на позицію Юрія Бойко з НКЦПФР дорікнув Мінцифрі, що імплементація європейського регламенту MiCA в українську правову площину стопориться, хоча текст законопроєкту вже готовий.

Варто зазначити, що регулювання криптовалют в Україні почали обговорювати ще до початку повномасштабної війни. Невже Мінцифра дійсно не хоче швидкого прийняття крипти в країні? Відповідь Олександра Борнякова говорить протилежне.

Позиція Мінцифри

Заступник Міністра Цифрової трансформації України заявив, що проблема полягає в останній редакції законопроєкту. Його правила є занадто суворими, а логіка процесу імплементації MiCA втрачена. До того ж, наразі Україна не має угоди з ЄС, яка б зобов’язувала будувати законодавство, котре чітко відповідає регламенту MiCA.

Тож Олександр Борняков висловив думку, що цілком можливо було б прийняти власне законодавство, яке б дозволило учасникам ринку спочатку адаптуватися, набити шишки, а потім вже переорієнтуватися на європейські правила.

Позиція Нацкомісії з цінних паперів

Максим Лібанов (член НКЦПФР) має полярну думку: якщо ми хочемо вступити до ЄС, то маємо з самого початку виконувати всі необхідні вимоги, включно з регулюванням криптоактивів. Вже до кінця 2023 року Єврокомісія може відкрити переговорний процес щодо членства України в ЄС, і по його завершенню все має бути вже готово.

Також він зазначив, що ми не можемо одночасно намагатися якнайшвидше вступити в ЄС та відтягувати затвердження необхідного для цього законодавства. Одне залежить від іншого, і якщо президент поставив таку задачу (підготуватись до вступу в ЄС за певний період часу), то ми вимушені її виконувати.

Ще однією причиною для приведення українського законодавства до відповідності регламенту MiCА є можливість набуття статусу країни, яка є подібною до члена Європейського Союзу. Це дозволило б співпрацювати у криптовалютній сфері з країнами ЄС ще до того, як ми станемо повноправним членом союзу. Як бачимо, дискусії тривають, а точки зору владних структур поки мають суттєві розбіжності. Але добре, що криптоспільнота має змогу брати участь в обговореннях та доносити власне бачення до можновладців. Це демократія, яку можна тільки вітати.